У Херсоні рятують від замерзання зимовий ботанічний сад.

Сад розташований в Інституті зрошуваного землеробства. Минулого року тут висадили тропічні рослини, а в приміщенні немає опалення і 11 градусів тепла. У грудні було 9. Бажана температура – 15 градусів. Відкривають двері та вікна із сусідніх приміщень, встановили дві електродуйки, деякі рослини накрили наметами з плівки – розповідає як рятують зимовий сад директорка Інституту зрошуваного землеробства Раїса Вожегова:

"Дуже добре, що наш зимовий сад знаходиться у приміщенні, тобто з усіх чотирьох сторін він огороджений будівлею, яка опалюється. Тому ми відкриваємо всі двері і якось намагаємося поповнити зимовий сад додатковим теплом. Крім того цього року таких тривалих морозів ще не було, а в ті заморозки, які були, ми своїми силами встановили дві опалювальні системи, підтримували температуру. Нижче 9-ти градусів тепла вона не знижувалася. Тому наші рослини майже всі збереглися. Крім тих, які були пересаджені у досить великому стані."

Директорка Інституту говорить, що найбільше постраждали дерева, які привезли до ботсаду у дорослому віці. Їх транспортували з голим корінням без грунту. Раїса Вожегова припускає, що саме через це рослини  погано прижилися:

"Ми бачимо оці фікуси, які були пересаджені в дорослому досить і без кому землі. Це рослини, які були завезені з Національного ботанічного саду імені Гришка з міста Києва. Тому мабуть переїзд тривалий, мабуть, що вони були без кому землі, грунту. Але вони ще можуть відійти, а зараз вони хворіють, скажемо так."

Банани, ананаси, кавове дерево та інші рослини, які потребують не менше 20-ти градусів тепла, занесли до кабінетів і коридорів.

"Два у нас: банан королівський і банан звичайний, які потребують більш високої температури, то ми зробили такі мінітеплички, щоб зберегти ці унікальні рослини. Ми намагалися збирати колекцію цих рослин унікальних, які витримують досить низькі температури. Наприклад, вуличні пальми, які в Європі ростуть на вулиці, витримують до -5 градусів морозу", - розповідає директорка Інституту зрошуваного землеробства Раїса Вожегова.

Встановлення системи опалення зараз у планах немає – бракує коштів, говорить Раїса Вожегова:

"Опалення – це ще один досить фінансово-затратний етап. Поки що в Інституту немає таких коштів і такої статті затрат, щоб зробити опалення."

Віялова пальма, з якої торік почали збирати колекцію, прижилася і почувається добре – каже Раїса Вожегова, директорка Інституту зрошуваного землеробства.

Нагадаємо, у зимовому саду Інституту зрошуваного землеробства зібрали понад три сотні рослин 120-ти видів майже з усіх континентів планети Земля. Трьохсотою стала японська мушмула. Вона із сімейства яблуневих і єдина фруктова у субтропіках, яка цвіте восени та визріває ближче до весни. У листопаді науковці готувалися зберігати колекцію взимку і розказали про свої плани кореспондентам суспільного.

У 90-ті вийшла з ладу система опалення і колекція загинула.

Раїса Вожегова, директорка Інституту зрошуваного землеробства:

"Зимовий сад був зруйнований майже, в аварійному стані і тому висотні роботи, в першу чергу це укріплення цих колон на півтора метра в діаметрі і метр над землею і під землею прийшлось зробити такі бетонні стакани."

На капітальні роботи за 2 роки витратили 4 млн. грн.. Гроші надавала Національна академія аграрних наук та дослідні господарства. В бюджеті інституту зрошуваного землеробства такі видатки не передбачені, розповідає Раїса Вожегова. Говорить, що зараз працівники установи замислюються як обігріти сад взимку. Висота атріуму 12 метрів і звичайні системи для цього не підходять.

"Системи опалення поки що немає, тому ми в першу чергу підбирали рослини, які більш холодостійкі, але на перспективу ми плануємо. Мабуть, вивчаємо зараз питання сонячних батарей, щоб опалювати сонячною радіацією це зимовий сад. Є різні методи. І окурювання, і вкривання якимось агроволокном. Менш холодостійкі фікуси ми посадили їх біля теплотраси, де буде більш тепліше. Деякі рослини у вазонах, щоб була можливість їх зберегти і занести у приміщення", - каже Раїса Вожегова.

Всі металеві конструкції зараз захищені від корозії, прогрунтовані та пофарбовані, а дах перестеклили. Також в оранжереї зробили нове освітлення, проклали доріжки і відремонтували фонтан. Це перший етап відновлення, говорить директорка інституту. Далі справа за наповненням саду екзотичними рослинами. Їх розміщуватимуть у окремих зонах.

"Зліва від мене – це зона плодова. На якій представлені такі екзотичні культури як гранат, лайм, червоний апельсин, фінікові пальми, 2 види бананів – звичайний та королівський, інжир. Праворуч від мене планується, а деякі рослини вже є, це у нас буде японський сад. І основна рослина, яка присутня в японському саду – це бамбук. Який дуже швидко росте, і буде за 2-3 роки, мабуть, впиратися в нашу стелю", - розповідає директорка Інституту зрошуваного землеробства Раїса Вожегова.

Ананас з Таїланду, кавове дерево «Арабіка» з Японії, хвойна ероукарія, двоколірна азалія та «пальма мільйонера» стоять у кабінеті директорки інституту. Для них в саду і зараз зимно. До вирішення проблеми опалення їх у грунт не висаджуватимуть. Після настання холодів сюди та у інші приміщення перенесуть рослини у вазонах. Так рятуватимуть їх від низьких температур нашого клімату.

Читайте нас у Telegram, Twitter, Instagram та Facebook.

Свіжі випуски новин переглядайте за посиланням або на нашому Youtube-каналі.