"Дієта на все життя": херсонка розповіла про життя із діабетом (ВІДЕО)

17:59, 14 лис. 2019
 

Сьогодні, 14 листопада, - Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. Олені Чумаченко 20 років. 15 з них вона хворіє на цукровий діабет. Як і чим живе, дівчина сама розказала кореспондентам Суспільного.

"Мені було п’ять років. Я була в бабусі у селі. Почала дуже сильно худнути - була наче скелет. Я не їла. Пам’ятаю, бабуся ганялася за мною з тією гречкою, щоб поїла. Я любила гречку з молоком, але їсти не могла. Дуже худа стала. Запропонували здати кров на цукор. Ми поїхали до Херсона, пішли до лікарні. Мамі сказали почекати ще день, а я вже була зовсім ніяка. Потім таки здала аналізи. Нам зателефонували і повідомили, що цукор - 19. Мама була шокована. Пам’ятаю - лежала під крапельницею. Добре, що до реанімації не потрапила. Я лежу на кушетці, крапають, а мама сидить і плаче. Ось це до сьогодні пам’ятаю", - згадує Олена Чумаченко.

Олена навчається на спеціальності вчитель географії. Зараз на третьому курсі.

"Я в школі дуже соромилась. Були такі ситуації, коли мене називали наркоманкою. Я плакала. Про це, в принципі, ніхто не знав. Вже потім почала про це розповідати. Коли вступила до університету, такого не було. Усі мої одногрупники реагують цілком спокійно. Дівчата, з якими спілкуюся, знають. Вони навіть самі, коли гуляємо, ставлять мені будильники на десяту вечора, щоб вколола інсулін. Усі добре знають: якщо цукор падає, мені треба поїсти. Коли дуже погано, навіть допомагають поміряти цукор. Немає боязні крові. Коли їздили на практику в Карпати, була дівчинка Олена, в якої у торбі була їжа. Моя", - веде далі Олена Чумаченко.

Дівчина міряє рівень цукру в крові тричі на день. Витрати на тест-смужки для цього, голки, доплата за інсулін - виходить приблизно півтори тисячі гривень щомісяця, розказує Олена:

"За правилами потрібно міряти щоразу перед їжею. Але, оскільки смужки зараз дорогі і їх не видають безкоштовно, я міряю, коли виходить. Смужки коштують... Ось я замовляю через інтернет, коштують 230 гривень. Знайшла ще в Херсоні в аптеці за 270 гривень. Плюс-мінус, якщо врахувати доставку, то це теж вигідно буде".

Раз на рік Олена лягає на стаціонарне лікування. Згадує дитинство:

"Мені подобалось у лікарні. У мене була бабуся, яка лежала зі мною, адже мама постійно багато працювала. І бабуся завжди якісь подаруночки від феї знаходила. Було багато друзів. Зараз з половиною не спілкуємось, але, все одно, - там ти просто знаходиш людей, які тебе розуміють у будь-якому разі. Люди можуть знати, але не розуміти. Це дуже різні речі".

На роботі Олені, як діабетичці, давали спеціальний час на обід. До університету теж ходить з боксами для їжі, говорить дівчина. У буфеті на поверсі, де розташовано факультет, на якому навчається студентка, для діабетиків нічого немає. Можна купити солодощі, коли падає цукор, розказує Олена:

"У мене дуже сильно трясуться ноги, перед очима якісь блискітки, трясеться голова. Але найгірше - ноги. Втрачаю координацію. Відразу розумію, що щось не так. Якщо знаю, що мені потрібно поїсти (інколи це не заплановано), то треба стежити за цукром. Я постійно міряю. І постійно ставлю будильник - коли треба колоти вечірній. Постійно боюсь забути. Діабетики не завжди ведуть здоровий образ життя. Інколи хочеться себе побалувати. Я намагаюся, але інколи це дуже складно. Здавалось би – ну, дієта, можна схуднути. Але це дієта на все життя!"

Олена Чумаченко розказує, що любить подорожувати і мріє стрибнути з парашутом:

"У нас на другому курсі була практика в Карпатах. У мами була істерика: "Що ти будеш їсти!" Вона накупила купу каш для запарювання, тушонки. З мене сміялися і жартували: "У тебе дві валізи! Цілий магазин у тебе?" А так жодних проблем не було".

Оксана Хлєбус, Володимир Чепинога.

Читайте нас у TelegramTwitterInstagram та Facebook.

Свіжі випуски новин переглядайте за посиланням або на нашому Youtube-каналі