Друга частина епізоду «Какая разніца» документального циклу «Остання війна» — це продовження розповіді про деколонізацію свідомості українського суспільства протягом років незалежності, про помилки, яких українці припустилися у взаєминах із росією, й роздуми чи можна було їх уникнути. У цій частині більше спікерів і більше роздумів. Основа фільму — хроніка й унікальні архівні матеріали.
Прем’єра документального фільму відбудеться на платформах Суспільного:
- 16 грудня о 13:00 — на ютуб-каналі Першого;
- 16 грудня о 14:30 та 17 грудня о 21:00 — на Суспільне Херсон та інших місцевих телеканалах Суспільного Мовлення (Суспільне Вінниця, Суспільне Рівне, Суспільне Івано-Франківськ тощо);
- 17 грудня о 22:15 — на Першому каналі Суспільного Мовлення під час національного марафону «Єдині новини»;
- 18 грудня о 18:10 — на телеканалі Суспільне Культура.
«Остання війна» — авторський документальний проєкт Мирослави Барчук. Друга частина «Какая разніца» другого епізоду документального циклу Суспільного Мовлення розповідає більше про період 2005-2023 років.
«Це розповідь про синці та гулі, набиті нами за останні 18 років в ході, так би мовити, розумової емансипації від імперії, — коментує авторка документального циклу Мирослава Барчук. — Це відверта розмова про те, як нам важко було долати ментальну залежність від колишньої метрополії, від російської культури, загалом російської матриці, що вросла нам під шкіру в кількох поколіннях. Про нашу українську-радянську подвійність, вічну невизначеність, сахання між векторами руху країни, символами й знаками, власними ідентичностями, ось про цю саму “постсовєтську шизофренію”, що до повномасштабної війни іноді здавалась нездоланною».
Фільм «Какая разніца» — це важлива складова в осмисленні нашої війни. Це пошук причинно-наслідкових зв’язків, робота над помилками, відповіді на питання, за що ми воюємо.
Володимир Ладижець, продюсер і співавтор проєкту, відзначає: «Документальний проєкт “Остання війна” створюється командою Суспільного й на 70 відсотків базується на власних архівах, за що окрема подяка команді Суспільне Медіатека. Ми носії величезних знань, які наша команда намагається вмістити в цікаві формати. Після показу перших двох епізодів у телеефірі та на діджитал-платформах ми бачимо зацікавленість глядачів у проєкті».
Творча команда опрацювала понад 700 годин відео з архівів та інших джерел. Режисери проєкту й раніше працювали над документальними фільмами, проте, відзначають: робота з періодом від проголошення незалежності до сьогодення — новий не тільки історичний, а й історично-культурно-політичний досвід. Це той період, коли більшість українців пам’ятає, але наразі він багато переосмислюється й вже є «хронікою».
«Якщо взяти загалом обидві частини “Какая разніца” — ми оцифрували з архіву Суспільного понад 200 годин матеріалів. Сміливо можна сказати, що якусь частину хронікальних кадрів буде показано вперше. Багато касет з 90-х років були з немонтованим відео. Ймовірно, після зйомки воно так і “залягло” майже на 30 років, поки до цієї касети не дісталися ми. Можливо, щось із цих матеріалів не було таким важливим на той час і не ввійшло в жодний сюжет, а зараз стало неоціненним. Не менше було опрацьовано й оцифрованих архівних матеріалів. Також майже 110 годин особистого архіву нам надав Ярослав Кендзьор, колишній депутат Верховної Ради України та голова пресслужби дисидентського руху. Його архів розпочинається з 1988 року й до 2010-го, зокрема більшість кадрів із Чорноволом, дисидентами та проукраїнськими мітингами — це кадри пана Ярослава», — розповідає режисер фільму Роман Синчук.
Читайте також: Суспільне оголосило переможців Радіодиктанту національної єдності-2023
Під час роботи над епізодом творча команда відзняла й знайшла в архівах багато важливого матеріалу. Так епізод «Какая разніца» став двосерійним.
Режисерка Олеся Моргунець-Ісаєнко ділиться враженнями від роботи над документальним фільмом: «Особисто мені останній розділ епізоду давався найтяжче тому, що він пов’язаний із сьогоденням, із війною. Коли я монтувала фінальну частину, зізнаюся вам, навіть плакала. Тому, що це важливо. Це нам болить. І я маю надію, що українці будуть дивитися й закарбують в собі те, чого робити більше не треба. І знайдуть новий напрямок, куди нам рухатися».
У фільмі — відверта інформація про події, історичні факти, особистості й часто незручні теми й запитання. В історичній перспективі ці події відбувалися не так давно, але подекуди все має інакший вигляд, ніж могло сприйматися в ті часи.
Мирослава Барчук: «Це мій власний погляд на наші спільні помилки й хиби. Звісно, їх список далеко не вичерпний і, боюсь, поки що не вичерпаний, ми все ще наступаємо на ті самі граблі. Але я впевнена, що цей досвід є природним і неминучим, яким би болючим він не був і як би прикро нам не було це визнавати. Це невідворотна хвороба росту. А ось опис цієї хвороби, проговорення спільної травми, якої завдав нам усім колоніалізм, — це певна колективна терапія. Так чи інакше, проявлена війною суб’єктність, нове самоусвідомлення допомогло мільйонам українців краще відрізняти своє від чужого, рідне від нав’язаного імперією. Під ракетними обстрілами країна невивчених уроків починає розуміти, що різниця таки є й що держава втрималась завдяки тим, для кого ця різниця завжди існувала».
Всі документи, свідчення й архівні матеріали, з якими працює команда проєкту, ретельно перевіряються й досліджуються.
Роман Синчук наголошує: «Всі хронікальні кадри в фільмі — це не просто кадр заради кадру. Всі події точно відповідають тому, про що говорять спікери. Це також колосальна робота. Вся інформація звірялася з різними джерелами, щоб все було історично достовірно. Іноді це виглядало як детектив, іноді як квест».
Читайте також: Телеканали Суспільного — на новому супутнику Astra 4A
«Робота над проєктом вимагає великої концентрації та скрупульозності. Я вдячний уважності та прискіпливості режисерів проєкту Олесі Моргунець-Ісаєнко та Романа Синчука, які з великим натхненням і відповідальністю працюють з великим обсягом архівного матеріалу, бо задача усієї нашої команди в тому, аби ідея авторів була втілена з історичною точністю та достовірністю. А тема кожної серії була викладена максимально фахово та, при тому, доступно для широкого глядача. Представники старшого покоління матимуть можливість відновити в пам‘яті моменти історичної минувшини, проаналізувати й подивитись через призму часу. А для молоді це знайомство з витоками та причинами того, як ми живемо, й поле для роздумів чому ми так живемо», — відзначає Володимир Ладижець.
Наразі команда проєкту працює над наступними епізодами документального циклу «Остання війна».
Творча команда
Автор ідеї та продюсер:
-
Володимир Ладижець
Ведуча та авторка ідеї:
-
Мирослава Барчук
Режисери:
- Олеся Моргунець-Ісаєнко
- Роман Синчук
Автори сценарію:
- Мирослава Барчук
- Юрій Макаров
Дивіться перший епізод «Анатомія рашизму» документального циклу «Остання війна» та першу частину другого епізоду «Какая разніца» на ютуб-каналі Першого.
«Остання війна» — цикл документальних фільмів, у якому українські та західні інтелектуали, історики, філософи, письменники й політичні діячі аналізують, як довго триває російсько-українська війна, які її корені й за що вона точиться? Чому світ понад 20 років був інтелектуально та морально сліпим до визрівання фашизму в росії, й чому всі роки незалежності українське суспільство та влада легковажили загрозами з боку північного сусіда? Кожен фільм це окрема розмова, в якій розглядають російсько-українську війну як опуклий багатогранник — кожна грань відкривається в різних епізодах документального циклу.
Спікерами проєкту «Остання війна» стали: Сергій Плохій, Володимир Єрмоленко, Френсіс Фукуяма, Оксана Забужко, Тарас Лютий, Пітер Померанцев, Віталій Портников, Олеся Островська, Віра Агеєва, Ярослав Грицак, Юрій Прохасько, Мирослав Маринович, Євген Глібовицький, Вахтанг Кебуладзе, Мирослав Маринович, Ігор Козловський, Антон Дробович, Олена Стяжкіна, Ірма Вітовська, Ахтем Сейтаблаєв, Віктор Ющенко, Андрій Бондар, Йосип Зісельс, Мирослава Ґонґадзе, Павло Казарін, Любов Цибульська, Віктор Єленський, Георгій Коваленко, Олександр Кучерук.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.
На Херсонщині 一 це телеканал Суспільне Херсон, Українське Радіо Херсон та цифрові платформи: